Всеукраїнська історико-географічна експедиція учнівської молоді "Історія міст і сіл України у 2012 році."
Історія села Форнош
Форнош (Fornos) - знаходиться на відстані 7 км від Мукачева в південно-східному напрямку. Сусідське село Дерцен знаходиться на відстані 5 км звідси. Протягом багатьох років заїхати в Форнош можливо було лише через Дерцен, бо дорогу, що веде з Форноша в Мукачево військові частини радянської армії повністю зруйнували.
Декілька років тому з допомогою благодійних фондів Угорщини був зроблений ремонт цієї дороги, таким чином мешканці села швидше можуть потрапити в районний центр.
Село Форнош, населенний пункт епохи Арпада, вперше згадують в літописах ще з 1392 року. В цей час володарі села сім'я «Форнош». Сучасне село виникло пізніше, тому що «старе село» «Ófornos», потунув в мочарі Сернє (болото Сернє). Ітак селяни перебрались жити в більш високі місця. Старожильці Форноша вважали, що коли літом засуха, ще довго було видно дерев'яний хрест старої форношської церкви. В середньовіччя в окраїнах села мали власні землі слідуючі сім'ї: Бегані (Bégányi), Перені (Perényi), Филдеші (Földesi), Сегеді (Szegedi) і Берегсентміклоші (Beregszentmiklósi) жупанство. Пізніше були власниками земель сім'ї: Нанаші (Nánási), Галгоці (Galgócziak), Летої (Létai) та інші. Найпоширені фамілії Форноша Дорчі, Кукрі, Барта.
Мешканці Форноша серед перших прийняли реформатську віру. Приблизно 1560 року основав реформатську громаду разом з Дерценським Калманчехі Шанта Мартон. До 1645 року існувала як філіал Дерценської церкви. З 1703-1714 роках велика епідемія чуми знищила жителів села і в цей час громада знову відносилась до Дерценської реформатської церкви.
В 1746 році пожар знищив майже все село і стару дерев'яну церкву теж. Після цього збудували нову церкву, но вона теж із дерева. Кам'яна церква і дах з ліпленної соломи збудована і посвячена у 1895 році. В велику п'ятницю 1903 року знову зпихнув пожар в якому згоріло все село і церква теж. Залишились лише кам'яні стіни. Вогонь знищив дах, колокол, і оргона. В 1904 році востановили церкву і дах зробили із бляхи. В церкві 450 посадових місць, великий ремонт робився в 1930 році та в 1977 році. Весною 2004 року почали зовнішній ремонт церкви. В 2005-2006 роках був зроблений внутрішній ремонт за рахунок благодійних фондів та пожертвувань віруючих. В 2006 році посвятили оновлену церкву. Перед церквою в 2000 році поставлений обеліск напам'ять міленіуму угорського народу. Форношська реформатська громада нараховує 1350 осіб.
На території села два кладбища. В старому вже нових поховань нема. Тут же стоїть пам'ятник впавшим угорським воїнам, котри восені 1938 року вели битву з чехословацькою армією. В цій бітві впали 20 воїнів, 20-25 солдат забрали в полон. На новому кладбищі в 1991 році мешканцями села постановлен пам'ятник жертвам ІІ світової війни та жертвам сталінського терору 1944 року.
З 1995 року Форноші створена самостійна сільська рада. До того часу входила до складу Дерценської сільської ради. За даними 2001-го перепису населення в селі 1455 жителів, з них 1412 угорської національності. На території села знаходяться: пошта, школа, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, бібліотека, кафе, 5 продовольчих магазинів, 1 промисловичі та 1 сільськогосподарський магазин. В школі навчається 171 учнів, в дитячому садку 25 вихованців.
За радянський період мешканці Форноша працювали в спільному з Дерценом колгоспі «Нове життя» і на заводах та фабриках Мукачева. 2000 році форношські газди взялися за власне вирощування овочів в теплицях. Декотрі із жителів працюють за кордоном.
Сусідні населенні пункти: село Пістрялово знаходиться на відстані 5 км, село Барбово і Шенборн, де живуть русини і німці знаходяться на 2 км від Форноша.
На околицях Форноша знаходиться величезне водосховище 200 гектарів, де займаються риболовством. Це любиме місце жителів села.
Розподіл будинків на території села
У місцевості можемо знайти житлові, громадські, сільськогосподарські і промислові будівлі, та магазини.
Відсоток і регіональний розподіл місцевості демонструє таблиця.
Розподіл забудованої площі відповідно до призначеної будівлі
№ |
Призначеність будівлі |
Установка території км2 |
Відсоток |
1 |
Житлові бубинки |
2,7 |
79,6 |
2 |
Магазини |
0,03 |
1 |
3 |
Громадські будівлі |
0,19 |
5,8 |
4 |
Сільськогосподарські і промислові |
0,1 |
3,2 |
5 |
Дороги |
0,3 |
10,4 |
Морфологічна характеристика с.Форнош
Горизонтальне членування житлових і громадських будинків лиш на одному місці розривається: майже на двісті метрів від початкової нумерації вул.Беке починається вул.Петефі, або на популярному ім'ї Новий Форнош.
У селі є 334 житлових будинків. Відповідно до вертикальної стратифікації більше як 90% будинків одноповерхове.
Вертикальне зчленування житлових будинків
Утворю виняток церква і одна частина житлових будинків, які будувалися вже в останні 20 років.
Розташування вулиць села Форнош
Ці 334 житлові будинки цього села будувалися в різних віках і в різних стилях. Всі будинки розташовані в 5-ох вулицях. Найбільша кількість будинків знаходиться у вул.Беке, а найменше у вул.Керт (таблиця).
Розташування вулиць і житлових будинків в селі Форнош
Назва вулиці |
Попереднє ім'я вулиці, назва до 1994 р. |
Кількість будинків |
Беке |
Беке |
164 |
Ілони Зріні |
Комсомольська |
57 |
Оронь Янош |
Гагаріна |
38 |
Петефі |
Петефі |
52 |
Керт |
Керт |
23 |
У селі можна розрізняти 3 типів житлових будинків:
1) селянські будинки, побудовані до другої світової війни
2) стандартні будинки 10х10, побудовані після війни
3) одно або двоповерхові будинки, побудовані в останні роки
Основа будинків, які належать до першої категорії, прямокутник, з одним вікном, який відкривається на вулицю. На тій стороні будинку, яка дивиться на подвір'я, знаходиться ганок, вверх цих будинків.
Більшість таких будинків будувалися з глини. У таких будинках жили люди літнього віку або люди з погіршеним соціально-економічним статусом. У цю категорію відноситься 4,5% місцевості. Таких будинків уже лиш у вул.Беке можна побачити.
У другу категорію відносяться ті будинки, які будувалися після другої світової війни.
Внаслідок строгим архітектурним вимогам і стандартам спочатку квадратні, 10х10 метрові, майже одинакові будинки будувалися.
Такі будинки з'явилися найпершими у вул.Беке у 50-их роках. У цих роках були перебудовані 80% селянських будинків. У 60-их роках новий Форнош в цілому був перебудований, також в цих роках закінчили вул.Я.Оронь.
У 70-их роках отримали форму вул.Керт та І.Зріні, але до них ще до нині добудовують. (у цих двох вулицях вже виміряли 14 територій, і на половині вже почали будівництво)
У 70-их роках вже почали будувати різноманітніші будинки. Більшість таких будинків побудували у наймолодшій вулиці, І.Зріні. На одній стороні вулиці бачимо стандартні будинки, а на другій стороні вже модерніші, стильніші.
Уже більшість 90% будинків, що відносяться у 2-гу категорію, будувалися з цегли, а інші 10% - з цегли і глини. Ці будинки мають уже і сторонні будівлі. З типів будинків не можна конкретно визначити соціальний статус.
Кожна хата, яку враховують у цю категорію, має передню загородку, яка являється перегородкою між будинком і вулиці. Жителі хочуть зробити своїх будинків зручнішіми, і це в багатьох випадках здійснюється.
Від 1990 років побудували близько 10% будинків села: ці будинки вже модернізовані, забезпечені з усіма зручностями, відносно комфортні. Теперішню форму багатоповерхові будинки отримали за допомогою перебудуванням.
У двоповерхових будинках у багатьох випадках багаті люди живуть. Зовнішній вигляд будинка не показує на зайнятість жителів. Такі будинки можемо побачити в різних кутках села.